§Літературознавець, прозаїк, перекладач – Людмила Михайлівна Задорожна, народилася в селі Лісогірки Городоцького району. Батько директорував у школі, сюди й бігала щоранку дівчинка здобувати освіту. Навчалася сумлінно, а після того, як отримала атестат зрілості, не задумувалась над вибором професії – поступила на філологічний факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка, який закінчила 1970 року. Стажувалася в Єреванському університеті, студіювала вірменську мову і літературу. Повернувшись до Києва, стала працювати на кафедрі української літератури, захистила кандидатську дисертацію. У вільний від роботи час захоплюється перекладами художніх текстів.
§ Перу Л.М. Задорожної належать переклади з вірменської: В. Петросян “Вірменські екскізи” (1978), “Самотня горішина” (1969), Д. Демірчан “Вардананк” (т.1. 1984; т.2. 1986), М. Саркісян “Сержант Каро”, “Дорога під громами” (1985); “Вірменські прислів’я та приказки” (1977); Рачія Кочар “Біла Книга” (1975) та інші.
§Нині Людмила Михайлівна Задорожна знана в Україні та за її межами як літературознавець, прозаїк, перекладач, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та шевченкознавства Київського національного університету. Член Національної Спілки письменників України, науковець, захистила 1996 року докторську дисертацію. На її рахунку є кілька монографічних досліджень не лише з вірменознавчої, а й шевченкознавчої тематики, історії вітчизняної літератури ХІХ століття.
§Людмила Задорожна – автор історичних романів “Відстані без розлук” (2004), “Як спіле жито” (2006). У першому творі письменниця чимало місця відводить побуту вірменів на Подільській землі, біля Кам’янця-Подільського. Події відбуваються в далекому ХV столітті. Герої твору живуть у жорстокому світі, їхні долі трагічні, проте вони перемагають і впевнено піднімаються з колін навпроти тріумфу Долі.
Немає коментарів:
Дописати коментар