Віктор Гончарук

Віктор Гончарук 
Ця стежка, ще веде до джерела, 
Мене до себе знову вабить, 
кличе. 
Із соняхом цілується бджола 
І журавлі розчулено курличуть. 
І раптом стрепенулась, ожила 
Моя душа. Запахла п'янко 
м'ята. 
Іду по стежці, йду до джерела.
Якого ще, якого мені свята? 
Співає рокітливе джерело, 
Спиваю його звуки життєдайні. 
Мені на світі - знаю - повезло 
На край Подільський –
дивовижний, файний. 
На стежку, що веде до джерела. 
До джерела, яке лікує душу.
Куди б мене судьба не завела –
Сюди я повертатись завжди
                                               Мушу.